Строкань: Проти клієнта було відкрито фіктивні кримінальні провадження, щодо мене – ініційовано скаргу в КДКА.
18 Чер 2020
“28-го декабря, вечером в 19.30, последней пятницы перед новогодними праздниками, несмотря на прямой судебный запрет и обременение, государственным регистратором Ю были отменены регистрационные действия по оформлению моего законного права собственности на помещения, купленные у ПАО «ЭМЗ». Никаких решений судов, дающих возможность госрегистратору Ю вносить изменения в работу Реестра не было. Но, не смотря на это, она грубо вмешалась в работу Реестра.
Я, основываясь на Законах Украины, решил, что эпопея борьбы за права собственности длиной почти в 3 года окончена. Честно говоря, я не рассчитывал на то, что произошло дальше.” (с) Рубен Арутюнов. Источник Facebook.
До нас клієнт звернувся 29 грудня. Ми були готові, робота йшла повним ходом. Не знаю як в інших професіях, але у юристів в цей період чомусь роботи стає тільки більше.
28.12.2018 року державним реєстратором без документів і заявника було скасовано запис про право власності клієнта на майновий комплекс – завод у Подільському районі міста Києва. Натомість у Державному реєстрі речових прав автоматично поновлюється запис про попереднього власника щодо його права власності на вказаний об’єкт. Тоді ж нові-старі «власники» з’явились з поліцією за адресою заводу та почали вимагати клієнта покинути приміщення.
У чому була складність?
Варто зазначити, це вже не перший конфлікт з його колишнім бізнес партнером. У своєму житті наш клієнт встиг зіткнутися з цілим рядом маніпуляцій, направлених на позбавлення його права власності на майно. Усі ці маніпуляції в народі називаються рейдерством.
Зокрема, опоненти ініціювали:
– розділ майна комплексу на кілька об’єктів для того, щоб сам майновий комплекс перестав існувати на папері;
– судові рішення, які згодом були визнані незаконними;
– оскарження дій клієнта в Антирейдерській комісії з рогляду скарги у сфері державної реєстрації;
– залякування нотаріусів, державних реєстраторів, а також погрози на адресу клієнта.
Оскільки звернення до Антирейдерської комісії (сьогодні антирейдерська колегія) не дало результату, потрібно було діяти більш агресивно. Ми пішли до суду та залучили правоохоронні органи.
Тут одразу постала дилема юрисдикції.
Справа ускладнювалася ілюзією спору про право власності, оскільки разом із скасуванням державної реєстрації клієнта автоматично було відновлено запис про право власності попередніх власників.
Втім, ми пішли іншим шляхом. Була подана позовна заява до адміністративного суду з вимогами до державного реєстратора відмінити рішення про скасування права власності без залучення до участі у справі опонентів.
Опоненти не були учасниками правовідносин з державним реєстратором, будь-яких актуальних документів, що підтверджували б право власності опонентів на приміщення заводу не існувало, а тому практика ВС щодо віднесення подібних на перший погляд спорів до цивільної/господарської юрисдикції не застосовується.
Ми чітко розуміли та цілеспрямовано це використали у своїй лінії захисту:
– опоненти, не будучи залучені до участі у справі, не могли чинити будь-яких перешкод чи затягувати розгляд;
– судова справа стосувалась лише дій державного реєстратора та не обтяжувалась вирішенням ілюзорного спору про право;
– розгляд справи в альтернативному Адміністративному Подільському районному суді міста Києва (де на період подання позову діяло лише 3 судді) автоматично означав розгляд справи на роки.
Досить швидко та безболісно отримали позитивне рішення суду про задоволення позовних вимог.
Правда, державний реєстратор, який, очевидно, злякавшись, з метою прикриття власної злочинної діяльності за фактом ініційованого адвокатами Mitrax кримінального провадження, визнав позов, вказавши на банальну помилковість реєстраційних дій.
Та на стадії апеляції стало спекотніше
З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулись опоненти, які підтверджували порушення їх прав судовим рішенням за допомогою витягів з державного реєстру речових прав, згідно з якими на час розгляду справи в суді першої інстанції майно було зареєстроване за ними.
Не маючи жодної змоги обґрунтувати неправильність по суті судового рішення, опоненти обрали шлях фейків. Серед іншого, вони наголошували, що позовна заява клієнта містить не оригінал, а факсимільне відтворення підпису представника позивача.
Позиція нашої команди залишалася незмінною:
А) апеляційне провадження має бути закрите у зв’язку з відсутністю права в опонентів на апеляційне оскарження – право власності належить клієнту на підставі договору купівлі-продажу; реєстрація права власності за опонентами не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Верховного Суду, викладена у постанові від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17);
Б) позов містить особистий підпис представника, а дефект форми ордеру не може свідчити про відсутність повноважень представника;
В) правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, тобто заради правового пуризму.
На жаль, суд апеляційної інстанції виніс досить дивну постанову прийнявши сторону попереднього власника, якою рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов нашого клієнта до державного реєстратора залишено без розгляду.
Відкрити касаційне провадження на постанову у цій категорії справи як такій, що слухалась у спрощеному провадженні, виявилось окремим квестом – нашій команді довелось доводити особливу важливість справи для клієнта та її значення для правозастосування.
Додатково зазначу, що для протидії касаційному оскарженню опоненти діяли поза межами судових засідань досить нахабно – проти клієнта було відкрито фіктивні кримінальні провадження, а щодо мене – ініційовано скаргу в КДКА. Зараз згадуємо з посмішкою, такий хід подій лише розпалював наш спортивний інтерес.
Попри всі перешкоди, заподіяні опонентом, Колегія суддів Касаційного адміністративного суду задовольнила вимоги адвокатів, направила справу для продовження розгляду до апеляційної інстанції.
У свою чергу, при повторному розгляді справи у суді Апеляційної інстанції, нам вдалося переконати суд, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не порушує права та свободи Апелянта (адже останній не був учасником правовідносин щодо оскаржуваної реєстраційної дії), а правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних підстав.
Так ми вийшли переможцями в цій майже 4-річній антирейдерський боротьбі. Команда пройшла тернистий шлях – від нахабного рейдерського захоплення до законного рішення, що ставить крапку у цій справі.
Олександр Строкань, партнер, адвокат, керівник практики вирішення спорів.