Меню

Фахівці сфери репродуктивних технологій стверджують, що кожного року в Україні в результаті використання сурогатного материнства народжується близько 500 дітей. При цьому жоден рік не обходиться без гучних скандалів, пов’язаних з правовими або медичними аспектами.

У 2020 році громадськість та ЗМІ найбільше резонували на історію з 46 немовлятами, які «застрягли» в київському готелі «Венеція». Діти народилися від сурогатних матерів та повинні були потрапити до біологічних батьків за кордон. Але карантинні обмеження, введені в березні 2020 року, стали на заваді цьому. У травні історія здобула розголосу, включно – дійшла до омбудсмена.

Чому у сфері сурогатного материнства постійно виникають скандали? Винен форс-мажор? Як мінімізувати ризики в тому випадку, коли виникає потреба в сурогатної матері? Як біологічним батькам убезпечити себе за допомогою правових інструментів? Як сурматері убезпечити себе за допомогою правових інструментів?

Що таке сурогатне материнство?

Сурогатне материнство – це виношування плоду та народження жінкою дитини для інших осіб або іншої особи (майбутніх батьків/ батька). Для зачаття ембріона в лабораторних умовах використовується генетичний матеріал (сперма та яйцеклітини) тих осіб, в інтересах яких використовується ця допоміжна репродуктивна технологія (ДРТ). Для сурогатного материнства існують медичні показання.

Сурогатною матір’ю в Україні може стати повнолітня дієздатна жінка з власною здоровою дитиною, за добровільного заявою, а також за відсутності медичних протипоказань. Якщо жінка заміжня, потрібна згода від чоловіка.

Сурогатне материнство в Україні: закон

Окремий закон про сурогатне материнство відсутній. Спроба прийняти його була зроблена Верховною Радою у 2012 році. Але закон був ветований президентом Віктором Януковичем. Більше подібних спроб не робилося

Якщо дивитися за галузями права, сурогатне материнство – сімейне право. Основні положення законодавства з цього напрямку:

  • П.2 ст.123. Сімейного кодексу України: «У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування ДРТ, батьками дитини є подружжя».
  • П.7 ст.281 Цивільного кодексу України: «Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на проведення щодо неї програм ДРТ».
  • Наказ КабМіну №787 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» від 09.09.2013.

У Порядку №787 виділяються умови застосування сурогатного материнства:

  • наявність медичних показань в особи/ осіб, в інтересах якого/ яких проводиться процедура;
  • подружжя (або один з майбутніх батьків) повинне (повинен) мати генетичний зв’язок з дитиною;
  • сурматір не повинна мати прямого генетичного зв’язку з дитиною. В Україні дозволяється тільки гестаційне сурогатне материнство (сурогатна матір розглядається як «гестаційний кур’єр»).

Сурогатне материнство юридичні аспекти в Україні

Україна де-факто – країна так званого «комерційного сурогатного материнства». Законодавча база містить мінімум обмежень для проведення процедури, як для українських громадян, так і для іноземців.

Заборони наступні:

  • Відсутність медичних показань у біологічної матері, тобто наявність можливості самостійно завагітніти, виносити плід та народити.
  • Гендерна (часткова) сурогатність – наявність генетичного зв’язку між жінкою та плодом, що виношується (використання ооцита сурматері).
  • Участь в програмі як генетичних батьків пар, які не перебувають в офіційному шлюбі, самотніх людей.
  • Участь в програмі як сурматері жінки, яка не відповідає певним медичним вимогам (вік, стан здоров’я, наявність дитини).

Якщо розглядати правове регулювання сурогатного материнства у світі, то підходи до даного питання відрізняються.

Не можна сказати, що саме відсутність окремого закону або надмірно ліберальний підхід до правових аспектів сурогатного материнства – головні причини виникнення проблем та гучних скандалів. На думку експертів, допомогти справі можуть такі кроки:

  • введення адміністративної та кримінальної відповідальності за зловживання у сфері ДРТ;
  • регламентація всіх аспектів лікування безпліддя в нашій країні не тільки громадянами України, а й іноземцями;
  • введення в законодавчий обіг понять «сурогатне материнство», «безпліддя» й таке інше.

Правові ризики сурогатного материнства

Неузгодженість норм в різних законодавчих актах породжує правові колізії, та дозволяє кожній зі сторін процесу здійснювати неправомірні дії. Такі дії виходять не тільки за рамки закону, але й далеко за межами моралі.

Наприклад, біологічні батьки відмовляються від дитини, народженої сурматір’ю, якщо немовля народжується нездоровим. Сурогатна мати може видати свою власну дитину за таку, яка має генетичний зв’язок із замовниками її послуг.

Для іноземців головний ризик – заборона сурогатного материнства на батьківщині. Наприклад, в Іспанії, сурогатне материнство розглядається як торгівля людьми. З оформленням громадянства дитини, народженої сурматер’ю за кордоном, явно будуть проблеми.

Для виїзду з дитиною з України необхідно подати відповідну заяву в посольство своєї держави, отримати дозвіл та документи на дитину. Це зробити неможливо, якщо на батьківщині батьків сурогатне материнство заборонене.

Україна, як держава, не зобов’язана перевіряти, чи зможуть батьки узаконити статус дитини на батьківщині. Клініки та агентства, які надають послуги сурогатного материнства, не порушують закон, коли погоджуються працювати з громадянами держав, де сурогатне материнство під забороною. Мінімізація правових ризиків – це справа самих біологічних батьків.

Чи потрібні нотаріальні документи для сурогатного материнства?

У п.6.11 Порядку №787 представлений перелік документів, необхідних для проведення процедури. У цьому переліку – «нотаріально завірена копія письмового спільного договору між сурогатною матір’ю та жінкою (чоловіком) або подружжям».

Такий договір – це основний регламент, за яким здійснюється сурогатне материнство, документи в пакеті до нього мають допоміжне значення. Коректно складений договір – гарантія зведення до мінімуму правових ризиків, як для сурматері, так і для біологічних батьків. Складати/ аналізувати подібний договір повинен досвідчений адвокат!

Крім загальноприйнятих умов експерти рекомендують прописати в договорі форс-мажори та непередбачені обставини:

  1. Викидень, народження мертвої дитини, переривання вагітності за медичними показаннями.
  2. Розірвання шлюбу біологічними батьками, смерть одного з батьків.
  3. Погіршення здоров’я сурматері в період вагітності.
  4. Народження двійні/ трійні.
  5. Народження дитини з вадами розвитку, які не можна було діагностувати в допологовому періоді, і які не пов’язані з порушенням сурматір’ю рекомендованого способу життя.

З юридичної точки зору такий договір передбачає виконавця (сурогатну матір) та замовників (біологічних батьків). Виконавець зобов’язується виносити, народити та передати дитину замовникам. Замовники зобов’язуються утримувати сурматір під час вагітності, компенсувати її витрати (статті витрат прописуються в договорі), а потім виплатити винагороду.

Основні статті витрат для сурматері, які слід позначити в договорі:

  • медичний супровід;
  • купівля харчових продуктів, вітамінів, лікарських препаратів, спеціального одягу для вагітних;
  • тимчасовий переїзд на інше місце проживання для збереження конфіденційності (опціонально).

У договір про сурогатне материнство обов’язково включається розділ, присвячений відповідальності сторін за невиконання зобов’язань. Наприклад – зазначаються штрафні санкції.

З якими проблемами можуть зіткнутися іноземці у нас?

Протягом останніх п’яти років сурматері-українки народили понад 4000 немовлят для іноземців. Основний аргумент на користь України як країни для народження дитини від сурогатної матері – це відносна дешевизна процедури.

Найбільш болючий обман для батьків – це відсутність генетичного зв’язку між ними та дитиною, народженою сурматір’ю. У 2019 з подібною ситуацією зіткнулася китайська пара Лі Вей і Дай Цісю. Дівчинка, народжена сурматір’ю, виявилася її рідною донькою. А за законами Китаю для визнання батьківства необхідно надати доказ у вигляді ДНК-експертизи. Щорічно подібних випадків стається не менше десяти.

Поширена проблема також – недотримання сурматір’ю здорового способу життя під час вагітності. А результат – народження дитини з фізичними та/ або розумовими відхиленнями. Навіть більше, в невідповідні умови її стану умови життя сурогатна мати іноді потрапляє не зі своєї вини. Ряд агентств вимагають проживати в останні місяці вагітності неподалік від клініки. Житло при цьому орендується не завжди з належними умовами.

Подписаться на новости
Получайте свежие новости на свой email
Поздравляем, вы успешно подписались на новости блога!

Як захистити себе в разі обману?

Якщо проблемна ситуація вже сталася, необхідно подумати про те, які компенсації можна отримати. А вирішується це питання на консультації з адвокатом. Юрій Бабенко, провідний фахівець Mitrax, 12 років консультує клієнтів з питань сімейного права.

Оптимально, коли один адвокат повністю супроводжує програму сурогатного материнства від моменту підписання договору. Тоді він зможе відразу в умовах знайти необхідний пункт про відповідальність сторони за невиконання зобов’язань.

Наприклад, одна з пар оплатила майбутній сурогатній матері дорогі медичні обстеження перед перенесенням ембріона. Але жінка після діагностики поїхала додому, відмовившись продовжувати процедуру. Згідно з умовами попередньо укладеного договору, в суді вдалося стягнути компенсацію витрат, понесених біологічними батьками.

За аналогічним алгоритмом можна захистити себе за наявності інших зловживань з боку сурматері. Наприклад – якщо сурогатна мати «зникне» з поля зору, отримавши перший грошовий внесок від своїх замовників. Головне – не платити такий внесок «в конверті», щоб в суді можна було довести факт передачі грошей.

Сурогатна мати теж може захистити себе від різних проявів недобросовісності з боку замовників або недотримання умов клінікою/ агентством. Йдеться про судові процеси, де основний аргумент – наявність відповідних зобов’язань в договорі.

Правові аспекти сурогатного материнства базуються на законодавчих нормах нашої країни та на договорі, що укладається між сторонами перед реалізацією процедури. Проблеми та скандали у сфері сурогатного материнства виникають через наявність прогалин в законах та у зв’язку з відсутністю механізмів притягнення порушників до відповідальності.

46 немовлят не могли возз’єднатися зі своїми біологічними батьками внаслідок форс-мажору (в період карантину дозвіл на в’їзд в країну іноземців та виїзд їх з дитиною можна було отримати тільки на рівні МЗС). Але в більшості випадків – «корінь зла» зовсім не форс-мажор. Йдеться про людську непорядність, пристрасть до обману та наживи. Кращий «запобіжник» від прояву всього вище перерахованого – це чітко прописаний механізм відповідальності в законодавстві та в договорі про сурогатне материнство, а також правова підтримка для «запуску в дію» цього механізму.

Комментарии:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями