Меню

Я припускаю, що наступним кроком розвитку боротьби із рейдерством стане ліквідація комісії із подальшою заміною цього органу на судовий контроль діяльності держреєстраторів. 

Для боротьби із рейдерством в сучасних умовах передбачено багато шляхів, втім найефективнішими є застосування судових і квазісудових процедур — через звернення до антирейдерської колегії Мін’юсту та ініціювання судового розгляду. 

Антирейдерська колегія у питаннях вирішення спорів з питань рейдерства: сьогодення та перспективи

Антирейдерська колегія часто є досить ефективною у питаннях так званного «реєстраційного рейдерства», коли державний реєстратор під час вчинення реєстраційних дій допускає порушення реєстраційного законодавства, – перш за все за рахунок швидкості розгляду скарг (профільними законами передбачено можливість розгляду скарг протягом декількох днів).

Втім, варто зазначити, що колегія має кілька суттєвих недоліків:

  • Більшість скарг, що подаються до колегії, розглядаються не раніше 3-місячного терміну, хоча діяльність органу передбачає миттєву реакцію на відповідні скарги за умови явних порушень (відсутність сканованих документів в реєстрах, порушення територіальності тощо). Вплинути на швидкість розгляду скарги Ви не можете. 
  • Розгляд скарги в колегії фактично блокує шлях через суд, – наявність судового спору щодо оскаржуваних реєстраційних дій може бути підставою для відмови у задоволенні скарги.
  • При прийнятті рішень, судячи з аналізу розглянутих колегією скарг, допускаються суттєві помилки та порушення чинного законодавства, – нещодавно у нас в практиці було, що колегія відмовила у задоволенні скарги, оскільки порушене у скарзі питання ніби то вже раніше розглядалось (вказане не відповідало дійсності).
  • Колегія – колегіальний орган, у діяльності якого не передбачено належних гарантій незалежності (на розгляд Вашої скарги можуть вплинути опоненти).
  • Розгляд скарги в колегії не блокує подальшої «перекидки» корпоративних прав чи нерухомого майна ( «перекидка», в свою чергу, фактично автоматично означає відмову у задоволенні скарги). Водночас, одна з чинних ініціатив Міністерства юстиції України щодо вирішення вказаного питання — запровадження “Червоної кнопки” (заборона дій реєстраторів на час розгляду скарги) може стати механізмом нових зловживань та на нашу думку неконституційно обмежує право власності без рішення суду.

Наразі ефективної альтернативи Антирейдерської колегії в Україні немає, але сподіваємось, що наступним кроком розвитку боротьби із рейдерством стане ліквідація колегії із подальшою заміною цього органу на судовий контроль діяльності держреєстраторів (окрема категорія справ, що розглядається у спрощеному порядку, за скороченими термінами — 45-60 днів; суди мають повний доступ до реєстрів; можуть вживати заходів забезпечення).

Судові органи на допомозі бізнесу

Хоч суди і не користуються довірою у бізнесу та людей, втім необхідно знати про процедури та механізми, що можна здійснити швидко і ефективно за рахунок судової влади у випадку рейдерського заоплення.

У яких випадках суд буде корисним інструментом?

Звертатися до суду варто при таких схемах рейдерського нападу на бізнес:

  • При підробці документів для незаконної реєстрації;
  • В ситуаціях, коли рейдери виконали відчуження корпоративних прав або майна на користь наступного набувача («перекидка»);
  • При незаконних діях із використанням квазісудових процедур — колегія в інтересах рейдерів втручається в процедуру реєстрації, користуючись помилками держреєстратора;
  • При рейдерстві із використанням судових дій — через захоплення активів за допомогою мирової угоди, заочне рішення суду;
  • При захопленні безнесу за допомогою правоохоронних органів.

Прикладні методи використання судової системи: що та навіщо ініціювати?

Судова допомога бізнесу повинна складатися із швидких та радикальних заходів, які допомагають повернути активи компанії та корпоративні права:

  1.   Ініціювання забезпечення позову – інструмент накладення заборони на відчуження майна та корпоративних прав з метою забезпечення сталого стану речей та полегшення повернення майна. Зокрема, щоб цей механізм ефективно захищав бізнес від можливих маніпуляцій з боку рейдерів щодо прав, що підлягають державній реєстрації, варто чіткопрописати не просто «накладення арешту», а заборону вчинення реєстраційних дій, в т.ч.на підставі рішення суду чи наказів Мінюсту, – розширення та конкретизація формулювань дозволяє уникнути зловживань недобросовісних реєстраторів.
  2.   Ініціювання забезпечення фізичного контролю арештованого майна — зокрема, шляхом отримання ухвали суду щодо заборони виселення особи чи передачі майна на відповідальне зберігання потерпілого.
  3.   Звернення до суду має стати рушієм для тих випадків, коли постраждалі відновлюють свої права на власність. Це не тільки заяви про визнання рішень про відчуження майна недійсними, про витребування з чужого незаконного володіння, стягнення збитків, але також можуть бути апеляції на рішення судів, які використовувалися рейдерами. Такі скарги допоможуть швидко відновитися у реєстрі.

Чому суди кращі за інші процедури боротьби з рейдерством

Використання судових процедур у боротьбі з рейдерством має більш чітку перспективу, ніж використання квазісудових інститутів. Суди мають більш ширші повноваження та можливості щодо ефективного розгляду справ щодо рейдерства. І хоч судові процедури поки не відповідають потребам швидкості реагування на рейдерство,переконані, що відповідні законодавчі зміни, зокрема щодо запровадження особливих процедур будуть реалізовані.

Коментарі:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями