Зараз всіх українців, що рятуються від війни за кордоном, називають «біженцями». Проте це не зовсім корректно.
Статус біженця – це окремий правовий статус. Його надають не автоматично, а за визначеною процедурою. І ось чому це далеко не найкращий варіант:
- підстави для надання статусу біженця у кожній країні різні – та найчастіше для цього треба довести наявність загрози саме вашому життю. Наприклад, що ваш будинок був обстріляний, бо хотіли вбити саме вас. Як розумієте, зробити це вкрай складно;
- процедура надання статусу біженця може тривати декілька місяців – на цей час у вас забирають документи, ви знаходитесь в невизначеному статусі і не можете повноцінно влаштовувати життя;
- поки триває розгляд вам доведеться жити у притулку разом з іншими «біженцями» в дуже скромних умовах;
- держава буде виплачувати вам невелику грошову допомогу, оскільки до отримання статусу біженця ви не зможете навіть працювати. В Польщі розмір такої допомоги становить 15-20 злотих на день.
Також залишається питання, чи зможе біженець вільно повернутися в Україну, коли закінчиться війна? Скоріш за все, для цього доведеться знову пройти бюрократичну процедуру. В цей раз з метою анулювання біженства.
Які є альтернативи?
З 4 березня в ЄС запровадили механізм тимчасового захисту для українців. Цей захист можуть отримати всі, хто до 24 лютого проживав в Україні та був змушений виїхати внаслідок війни. Він отримується автоматично одразу після перетину кордону.
Що передбачає тимчасовий захист:
- отримання посвідки на тимчасове проживання строком до 1 року
- право працювати, займатися підприємництвом або здобувати нову професію
- забезпечення житлом – заселення у відповідний центр або надання засобів для проживання
- доступ до медицини та соцзабезпечення
- право на освіту для дітей до 18 років
Це мінімальні стандарти. Конкретні країни ЄС можуть надавати більш широкі можливості на свій розсуд.
Воєнний час 
