Меню

В Україні запрацював механізм вилучення майна з «російським походженням». 

Нещодавно Верховна Рада схвалила указ Президента про рішення РНБО про націоналізацію активів дочірніх структур «Сбербанку» та «ВЕБ.РФ», які працювали на території України. Мова йде про вилучення акцій, права кредитних вимог та інших фінансових активів на суму близько 26 млрд грн.  

Ще раніше «Укрзалізниця» заявила про націоналізацію 15 тисяч вагонів, що належать компаніям з РФ, але перебувають на території України. Так від майна «були звільнені» 250 російських підприємств. 

І це лише початок. З дня на день буде розширено перелік компаній та громадян, чиє майно може підпадати під націоналізацію. Відповідні зміни вже подані на підпис Президенту. 

З цієї статті ви дізнаєтесь, кому загрожує примусове вилучення майна та що відомо про саму процедуру націоналізації. 

 

Чиє майно планують націоналізувати

В березні Верховна Рада прийняла закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Це і є основний закон про націоналізацію. Він закріпив загальні принципи цієї процедури, а нюанси та деталі будуть розкриватися вже в підзаконних актах. 

За цим законом під націоналізацію підпадає майно компаній, які працюють на території України, та у яких засновником, учасником, акціонером або бенефіціаром є:

  • Російська Федерація прямо або опосередковано;
  • юридичні особи, в яких РФ є засновником (учасником, акціонером) чи бенефіціаром або має частку у статутному капіталі, акції, паї.

Вже 1 квітня Верховна Рада розширила цей перелік. Відповідний закон вже «лежить на підписі» у Президента. Як тільки гарант його підпише, в основний закон про націоналізацію внесуть зміни. Це лише питання часу. 

Тоді готуватися до вилучення майна доведеться не тільки бізнесу, але й звичайним громадянам. Так націоналізація може загрожувати:

  • громадянам Російської Федерації, крім тих, що воювали на боці України в період воєнного, надзвичайного стану та збройного конфлікту;
  • особам, які не є громадянами РФ, але тісно пов’язані з країною-агресором – мають там місце проживання або проводять основну діяльність;
  • компаніям, які перебувають під контролем чи управлінням осіб з попередніх двох пунктів або перебували під таким контролем чи управлінням до 24 лютого 2022 року. В тому числі якщо управління здійснювалося через «ланцюжок» інших компаній. 

Зверніть увагу на останній пункт в переліку. Навіть якщо така компанія змінить бенефіціара чи засновника – її це не врятує. Адже держава планує відстежити «зв’язки» таких компаній навіть за довоєнний час. 

Під націоналізацію можуть потрапити не тільки люди чи компанії з переліку. 

За окремим рішенням РНБО вилучати майно зможуть у будь-яких осіб та компаній, які:

  • постійно перебувають за межами України або на тимчасово окупованих територіях та публічно заперечують або підтримують агресію РФ та окупацію українських територій;
  • не зупинили своєї економічної діяльності на території РФ під час воєнного стану. 

За цією нормою будь-які «колаборанти» з-поміж наших громадян мають всі шанси попрощатися зі своїм майном.

 

Яке майно можуть вилучити

Мова йде про будь-яке рухоме та нерухоме майно, корпоративні права, банківські вклади, цінні папери та інші активи. Головне, щоб воно знаходилося або було зареєстрованим в Україні та належало РФ або її резидентам.

В чинному законі окремо наголошують, що вилучення майна відбувається:

  • з мотивів суспільної необхідності, в тому числі задля настійних військових потреб;
  • без жодної компенсації його вартості.

Хоча зміни до закону, які очікують підпису Президента, дозволяють вилучення майна в рахунок майбутніх репарацій РФ. Тобто, в теорії власник зможе звернутися до Росії за компенсацією вартості націоналізованого майна. Проте це складно уявити на практиці. 

 

Як відбувається процедура націоналізації

Детальний порядок примусового вилучення майна перебуває в процесі створення. Його обіцяють розробити та прийняти вже за пару тижнів. Наразі можна аналізувати лише основні засади із закону про націоналізацію. Але і вони дають загальне уявлення.

Зокрема, цю процедуру можна поділити на етапи:

  • Кабмін готує проєкт рішення про націоналізацію стосовно конкретного майна та резидента, і подає його до РНБО;
  • РНБО розглядає та приймає рішення;
  • прийняте рішення вводиться в дію указом Президента.

З цього моменту майно фактично можна націоналізувати. Проте впродовж 6 місяців після завершення воєнного стану кожний указ про націоналізацію має бути додатково затверджений Верховною Радою у формі закону. Що відбудеться, якщо Верховна Рада не затвердить указ та як тоді бути власнику майна – поки що невідомо. 

 

Чи можна оскаржити указ Президента про примусове вилучення майна

Теоретично така можливість є. Указ Президента оскаржується до Верховного Суду як до суду першої інстанції. І тут виникає перша проблема – завантаженість суду. Поки власник буде чекати розгляду, Верховна Рада затвердить указ Президента про націоналізацію. Чи можна буде оскаржити указ після його затвердження – незрозуміло. Адже з цього моменту вилучення майна вже закріплене законом.

Друга проблема в контексті оскарження – це обґрунтувати незаконність націоналізації. Очевидно, скаржнику треба буде доводити, що його помилково зарахували до резидентів РФ, тож його майно не підлягає вилученню. Наскільки це перспективно – покаже лише практика.

Проте якщо справа дійде до Європейського суду з прав людини, шанси отримати позитивне рішення зростають. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод «не схвалює» вилучення майна у законного власника. Це яскраво демонструє і практика ЄСПЛ.

 

Отже, з аналізу наявних на сьогодні нормативних актів можна підсумувати наступне – механізм націоналізації починає запускатись, держава активно працює над вилученням майна агресора та тим чи іншим чином повʼязаних з осіб.

Комментарии:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями