Меню

Для тисячів українців 2014 рік запам’ятався лише однією подією – різким стрибком курсу долара. В результаті щасливі власники валютних кредитів втратили змогу повертати кошти банкам. Проблема набула масштабу епідемії. Вірус неповернення кредитів ширився країною. Банки почали відбирати іпотечні квартири. Щоб люди не залишилися на вулиці, у 2014 році парламент запровадив мораторій на примусове звернення стягнення на заставлене майно. Його дія завершується 21 квітня 2021 року. Виникає питання – що буде далі?

 

Чи буде продовжено мораторій на стягнення заставленого майна?

Мораторій грав роль тимчасового заходу до моменту вирішення питання реструктуризації валютних кредитів. Проте немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Проблема багато років висіла у повітрі без шансу на остаточне вирішення. Але скоро у цій історії буде поставлено крапку. 

 

Парламент у другому читанні прийняв законопроєкт щодо валютних споживчих кредитів. Після підписання президентом закон буде оприлюднено та введено  в дію. А мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, – скасовано. Однак, другим пунктом Перехідних положень законопроєкту дію мораторію продовжено ще на 5 місяців.

 

Що пропонує громадянам новий законопроєкт?

Зазначимо, що наразі закон забороняє видавати споживчі кредити у валюті, тож акт стосується лише осіб, що встигли позичити до 2012 року. Крім того, реструктуризація не проводиться щодо кредитів, виданих у іноземній валюті та згодом переведених у національну.

 

Так чого чекати позичальникам від нового законопроєкту?

  • Проведення обов’язкової реструктуризації на вимогу позичальника (його представника), чи особи, до якої перейшли його права. Умови процедури визначатимуться законом.
  • Перерахування зобов’язань за офіційним курсом станом на день проведення реструктуризації.
  • Списання штрафів і пені. Виплачена до моменту реструктуризації неустойка піде в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків.
  • Зобов’язання сплатити суму кредиту, що не була погашена після реструктуризації. Оплата відбуватиметься рівними частинами щомісячно протягом 10 років, або іншого строку, передбаченого договором кредитування. Однак за умови, що такий строк більший за 10 років. Сума може бути  виплачена достроково. Також період погашення може продовжуватися.
  • Нарахування та сплата процентів на 30 день після реструктуризації  у розмірі, що дорівнює реальному рівню відсоткових ставок, за якими банки приймають депозитні вклади фізичних осіб  за 12-місячний період, збільшеному на один процент. Пеня за прострочення буде нараховуватись у розмірі половини облікової ставки (еталонна величина,  на яку орієнтуються банки та інші суб’єкти для визначення вартості залучених та розміщених коштів) центробанку починаючи з 90 дня після завершення реструктуризації. Зазначене не поширюється на зобов’язання перед поручителем чи заставодавцем, що виникли до реструктуризації. 
  • Заборони на стягнення заставленого боржником житла після проведення реструктуризації. Банкам також заборонено здійснювати переоформлення іпотеки.

 

Поговоримо детальніше про реструктуризацію. Вона проводиться при дотримання декількох умов. По-перше, це відсутність простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року, тобто до стрибка курсу іноземної валюти. Виняток передбачено для позичальників, у яких строк погашення спливає пізніше зазначеної дати та з яких кредитор намагався стягнути борг достроково. По-друге, це погашення простроченої заборгованості до моменту реструктуризації. Та по-третє – виконання зобов’язань за іпотечним договором. Таке положення стосується боргу, що виник до 01.01.2014 року.   

 

Обов’язковою для проведення реструктуризації також є умова використання заставленого житла як місця постійного проживання. До того ж, житло має бути придбане за рахунок кредиту. Винятки встановлено для осіб з тимчасово окупованих та анексованих територій.

 

Якщо на момент набрання чинності законом ваша справа щодо реструктуризації зобов’язань вже буде розглядатись судом, ви можете подати заяву про реструктуризацію з тримісячним запізненням. Строк може бути подовжено за наявності поважних причин. Заява подається не пізніше двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

 

У заяві про реструктуризацію позичальник має вказати свої персональні дані, дані про кредитодавця, повну інформацію про договір,  а також зазначити про наявне у власності житлове нерухоме майно. Важливо: якщо ви не надасте весь пакет документів, кредитор вправі відмовити у перегляді боргу.

 

Після проведення реструктуризації ви зобов’язуєтесь погасити суму перерахованого боргу рівними частинами щомісячно протягом 10 років або іншого встановленого договором строку, а також сплатити суму заборгованості, що накопичилась до останнього перед реструктуризацією дня. Інші реструктуризовані зобов’язання вважаються погашеними.

 

Законопроєкт також визначає алгоритми перерахунку боргу:

  • при переведенні розміру процентів за користування кредитом у відповідність до українського індексу ставок спочатку зменшується сума боргу за процентами, а потім – сума сукупної заборгованості;
  • якщо борг передали іншому кредитору, і при цьому у нього відсутня вся історія платежів і сума усіх зобов’язань перевищує розмір витрат на викуплення права вимоги, перерахування не здійснюється, а сума боргу зменшується на різницю такого перевищення;
  • сукупна сума заборгованості виражається у гривні за середнім значенням курсу  на день проведення реструктуризації  та дату надання кредиту;
  • якщо борг і проценти має від’ємне значення, воно прирівнюється до нуля;
  • забороняється збільшувати суму кредиту на розмір пені, нарахованих процентів;
  • розмір процентів за користування кредитом може бути перерахований у бік зменшення за згодою сторін. Також може збільшуватись строк на погашення.

 

Що змінить законопроєкт?

Для позичальника, основні зміни полягають у наступному:

  • зараз порядок реструктуризації визначається договором між клієнтом та банком. Законопроєкт передбачає механізм проведення  перерахунку на вимогу боржника з подальшою конвертацією боргу у гривню за середнім значенням курсу на момент реструктуризації на день отримання кредиту;
  • сьогодні фінансові установи можуть спокійно переоформити на себе заставлене майно, на яке не поширюється дія мораторію. А потім реалізувати його на публічних торгах або відчужити третій особі в рахунок погашення кредиту. Боржник при цьому втрачає житло. У разі вступу в силу змін до закону, буде введено п’ятирічну заборону на стягнення та переоформлення іпотеки;
  • в низці випадків пеня та штрафи, виплачені боржниками, перевищують фактичну вартість іпотеки або суму кредиту. Проєкт пропонує зарахувати ці виплати до тіла кредиту та нарахованих за період затримки відсотків.

 

Недоліки нового закону 

Маємо проблему тлумачення правових норм: кредитори можуть навмання роз’яснювати для себе закон, повертаючи його у вигідне для себе русло. Зокрема, пункт про відмову у реструктуризації, якщо боржник не надасть увесь необхідний пакет документів. Очевидно, що за більш ніж десяток років громадяни могли втратити необхідні документи, які не завжди можна відновити.

Подписаться на новости
Получайте свежие новости на свой email
Поздравляем, вы успешно подписались на новости блога!

До чого готуватися боржникам?

Коли ваги перехиляються у бік боржника, незалежно від підстав невиконання ним зобов’язання, порушується баланс між правами дебітора і кредитора. Чи справедливі такі привілеї для валютних боржників? Очевидно, що банки будуть зловживати, і певні важелі їм надає новий Закон. Адже скасовано мораторій на відчуження застави, тож вже через 5 місяців кредитодавці зможуть реалізувати майно.

 

Як би не вплинули зміни на долю ваших кредитів – пам’ятайте, що ви завжди можете розраховувати на допомогу компетентних адвокатів!

Коментарі:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями