Меню

Попри війну держава продовжує шукати шляхи для осучаснення трудового законодавства.  

Зокрема, Верховна Рада в другому читанні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» № 5161 від 25.02.2021. 

Саме цей документ неофіційно назвали «законом про фриланс». Адже він передбачає нову форму організації праці – трудовий договір з нефіксованим робочим часом. На думку нардепів, цей механізм дозволить фрилансерам «вийти з тіні» та забезпечить їм належні соціальні гарантії у відносинах із працедавцем. 

В цій статті ми проаналізували, що ця новела дасть бізнесу та працівникам. 

 

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – що це і які його особливості

Закон № 5161 вважає цей договір особливим видом трудового договору. За його умовами працівник виконує роботу тільки тоді, коли її надає роботодавець – без жодних гарантій, що робота надаватиметься постійно. Також договір не встановлює конкретний час для виконання роботи, але гарантує умови її оплати.  

Як це працює? 

Наприклад, роботодавцю необхідні послуги працівника не постійно, а час від часу. Тому сторони укладають трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Як тільки у працедавця з’являється робота, він інформує про це працівника, і той її виконує. Після виконання роботи працівник фактично «вільний» до того часу, поки необхідність в його послугах не виникне знову. 

При цьому працівник отримує ті ж самі соціальні гарантії, що й під час звичайної роботи в штаті. Проте він не прив’язаний до фіксованого графіку або навіть до конкретного працедавця, і може укладати будь-яку кількість таких договорів. 

 

В якій формі укладається договір та що в ньому має бути

За загальним правилом трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладається письмово. Проте на час війни письмова форма для всіх трудових договорів необов’язкова. Можна обмежитись заявою працівника та наказом роботодавця, а про умови роботи домовитись усно. 

Хоча ми радимо закріплювати домовленості письмово. Це полегшить захист ваших прав у майбутньому. 

 

В договорі сторони мають погодити такі умови: 

  • спосіб повідомлення працівника про початок виконання роботи – телефонний дзвінок на конкретний номер, повідомлення в месенджер чи на е-мейл;
  • мінімальний строк, за який роботодавець має повідомити працівника про початок роботи – визначається індивідуально, проте має бути достатнім для того, аби працівник встиг вчасно почати роботу;
  • спосіб, в якій працівник має повідомити роботодавця про готовність почати роботу або про відмову від її виконання;
  • максимальний строк, в який працівник має здійснити таке повідомлення;
  • робочий час – базові дні та години, в які роботодавець може вимагати від працівника займатися роботою. 

Окрім цього сторонам варто погодити в договорі інші важливі нюанси: обсяг роботи, конкретний режим її виконання, тривалість робочого часу, підстави для припинення трудових відносин та будь-які інші тонкощі, обумовлені специфікою бізнесу. 

Звичайно, укладення такого договору – нова практика. Але пізніше Мінекономіки має затвердити типову форму трудового договору з нефіксованим робочим часом, яку можна буде взяти за зразок. 

 

Як встановлюється робочий час та оплата праці

За цим трудовим договором базовий робочий час працівника становить не більше 40 годин на тиждень та 6 днів на тиждень. 

Якщо працівника змушують працювати поза базовим робочим часом, він має право відмовитися від виконання роботи. Якщо ж працівник погоджується працювати понаднормово, роботодавець має оплатити його роботу згідно з законом в подвійному розмірі. 

З приводу оплати праці, вона встановлюється двома шляхами на вибір:

  • погодинно – за фактично відпрацьований час;
  • по відрядним розцінкам – за фактично виконану роботу.

 

В цьому аспекті для бізнесу є дві новини. 

Хороша новина полягає в тому, що в договорі можна встановити будь-який тариф для оплати праці. Умовно, година роботи працівника може коштувати скільки завгодно – хоч 500 грн, хоч 10 грн. Все залежить від домовленостей сторін. 

Погана ж новина полягає в тому, що мінімальна тривалість робочого часу за таким трудовим договором становить 32 години на місяць. Якщо працівник фактично відпрацював менше, його заробітна плата все одно не може бути меншою, ніж вартість 32 робочих годин. Наприклад, година роботи працівника коштує 150 грн. Тоді за календарний місяць роботодавець має виплатити працівнику не менше 4800 грн. 

 

Які права має працівник за цим трудовим договором

Попри відсутність чіткого графіка та прив’язки до конкретного роботодавця, працівник матиме всі трудові права та гарантії: оплачувана відпустка, лікарняні, трудовий стаж тощо. Крім того, він може укладати необмежену кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом. Роботодавець жодним чином не має права йому перешкоджати. 

Крім того, працівник може взагалі відмовитись від виконання роботи за конкретним трудовим договором у таких випадках:

  • тимчасова непрацездатність;
  • виконання державних чи громадських обов’язків;
  • повідомлення про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, що встановлені для такого повідомлення.

В усіх інших випадках невиконання роботи за цим трудовим договором – це привід для дисциплінарного стягнення щодо працівника. 

Для тих, кому набридне «фрилансити» за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, закон передбачив можливість стати «звичайним» штатним працівником.

Так якщо працівник вже відпрацював понад 12 місяців за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, він має право вимагати від роботодавця укласти звичайний строковий чи безстроковий трудовий договір. Тоді працівник буде працювати за загальним графіком, що встановлений у роботодавця. Відповідно до графіка зміниться й оплата праці. 

Роботодавець може погодитись, а може відмовити з письмовим обґрунтуванням. Відповідь необхідно надати впродовж 15 днів з моменту звернення працівника.    

 

Що варто знати роботодавцю

На жаль, автори закону передбачили для працедавця набагато менше преференцій, ніж для працівника. 

По-перше, роботодавець може укладати обмежену кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом. Вони не можуть перевищувати 10% від кількості всіх укладених трудових договорів на підприємстві. Якщо на вас працює менше 10 робітників, ви маєте право укласти такий договір тільки з одним працівником. 

По-друге, роботодавець має забезпечити таким працівникам всі гарантії, передбачені трудовим законодавством. А також сплатити за них податки та ЄСВ. Не забувайте, що на вас лягає обов’язок оплатити як мінімум 32 робочі години на місяць. 

Проте не варто відкидати плюси. Ви можете залучати працівника до роботи виключно за необхідності, встановити зручний вам обом розмір оплати праці та передбачити гнучкі умови співробітництва. 

З одного боку зручність такої форми роботи здається для працедавців сумнівною. Але це ще один крок до приведення трудового законодавства у відповідність до реалій. Для того щоб ваш майбутній трудовий договір відповідав вашим інтересам та не порушував законодавство, делегуйте його розробку досвідченому юристу

Коментарі:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями