Меню

На 31 жовтня 2020 в реєстрі Європейського суду з прав людини зареєстровано понад 61 тисячі скарг. Статтею 55 Конституції закріплюється можливість українських громадян звертатися в міжнародні суди. Українці дуже активно користуються цим. У 16,5% (10 100 скарг) відповідачем зазначається Україна.

2020 року наша країна посідає третє місце за кількістю скарг. Лідерство утримує за собою Російська Федерація (22,9% скарг). На друге місце в поточному році вийшла Туреччина (16,6% заяв).

Чому українці «люблять» скаржитися в ЄСПЛ? Які особливості цієї судової інстанції? Як пройти шлях від надсилання заяви до отримання бажаного результату? Розберемося!

Що таке ЄСПЛ

Абревіатура розшифровується: Європейський суд з прав людини – міжнаціональна інституція, яка розглядає справи стосовно недотримання прав за зверненнями від громадян, недержавних структур. Відповідачем завжди виступає держава. Притягнення до відповідальності приватної особи не передбачається.

Принципи Європейського суду з прав людини базуються на нормах Європейської конвенції про захист прав людини, прийнятої в 1950 р. Заяви приймаються проти країн, які ратифікували Конвенцію.

Історія виникнення

Ідеологічна мета створення інституції – запобігання передумов конфронтації в суспільстві, включно – третьої світової війни.

  • 1949 рік – у Лондоні представники десяти країн підписали Статут Ради Європи, де проголошувався вищий пріоритет «захисту, розвитку прав людини».
  • 1950 – ці десять членів Ради прийняли Конвенцію.
  • 1953 – даний нормативно-правовий акт набув чинності.
  • 1959 – в Страсбурзі почала функціонувати спеціалізована установа для розгляду заяв щодо порушень Конвенції.
  • 1961 – вперше винесено постанову за підсумками розгляду справи «Лоулесс (Lawless) проти Ірландії». Недотримання Конвенції полягало в ненаданні належних умов під час утримання під вартою.
  • 1997 – Україна ратифікувала Конвенцію.
  • 1998 – після реорганізації ЄСПЛ набув теперішньої структури.

Сьогодні це постійний орган, місцезнаходження якого м Страсбург (Франція), Палац Прав Людини.

Склад та юрисдикція ЄСПЛ

Підкреслюючи авторитет інституції, кажуть: «її юрисдикція поширюється від ісландського Рейк’явіка в Північній Атлантиці до російського Владивостока на березі Тихого океану». Компетенція ЄСПЛ зараз стосується 47 держав. А це близько 800 млн громадян.

Офіційні мови діловодства/ засідань суду – англійська та французька. Як робочі мови допускаються всі мови країн-учасниць. Включно, заява теж не обов’язково має подаватися англійською або французькою. Можна вибрати державну мову однієї з 47 країн-учасниць.

Постанови Суду виконуються обов’язково (стаття 46 Конвенції). Наглядова функція покладена на Комітет міністрів Ради Європи. Відхилення від регламентів робляться в ситуаціях, пов’язаних з втратою країною контролю над певною територією. Подібні ситуації звільняють країну від обов’язку нести відповідальність за правопорушення на зазначеній території.

Приклад – тимчасово окуповані території Донецької та Луганської області. Накопичилося багато прецедентів рішень на користь України як відповідача у справах стосовно порушень прав мешканців цих територій.

Які скарги розглядаються

Близько 90% скарг українців пов’язані з невиконанням судових рішень щодо соціальних виплат. При цьому близько 95% скарг відсіваються ще на стадії розгляду питання про прийнятність. Скаржники ігнорують суворі правила оформлення та обмежену компетенцію Суду.

За інформацією з бюлетеня Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, заявники з України скаржаться на такі порушення Конвенції:

  1. Дії/ бездіяльність співробітників правоохоронних органів, включно – неспроможність розслідування правопорушень.
  2. Незаконні санкції стосовно учасників мирних зібрань.
  3. Відсутність правового захисту біженців.
  4. Незаконне/ невиправдано довге досудове утримання під вартою, тортури, неналежні умови утримання та відсутність медичного забезпечення в місцях позбавлення волі.
  5. Неправомірне вилучення майна.
  6. Зловживання в ході обрання запобіжного заходу.
  7. Ненадання ув’язненим копій документів.
  8. Втручання в роботу судової системи, суддів.

Зростає роль Європейського суду з прав людини у напрямку протидії буллінгу, домашньому насильству. У вересні 2020 року Суд вперше виніс постанову в даній категорії, де відповідачем виступала Україна.

Справа «Левчук проти України» (№17496/ 19) стосувалася порушення ст.8 Конвенції (повага до приватного, сімейного життя). Жінка протягом декількох років не могла виселити свого колишнього чоловіка з житла після розлучення. А він весь цей час не припиняв насильницьких дій, спрямованих проти колишньої дружини та власних дітей. Коли були пройдені всі судові інстанції в Україні, жінка звернулася до ЄСПЛ. Тепер їй має бути виплачене від держави грошове відшкодування моральної шкоди 4500 євро та судових витрат 1500 євро.

Порядок звернення до ЄСПЛ

Заява (позов до ЄСПЛ) має складатися за вимогами ст.47 Регламенту Суду. По-перше, шляхом заповнення формуляра необхідно надати певну інформацію. По-друге, факти та обґрунтованість вимог слід підкріпити копіями документів. У формулярі обов’язково заповнюються всі поля. Якщо інтереси заявника представлятиме адвокат, на нього заповнюється форма довіреності.

Особливості заповнення формуляра відповідно до вимог ст.47 Регламенту Суду:

  • Короткий та зрозумілий виклад фактів, суті правопорушення, аргументів.
  • Достатність відомостей в самому формулярі для визначення Судом змісту справи без звернення до інших документів.
  • Можливість прикріплення до формуляра докладного опису, але в межах 20 сторінок.

Як подати скаргу до Європейського суду з прав людини, та зрозуміти, що вона потрапила за призначенням:

  • Етап 1. Необхідно завантажити на веб-ресурсі ЄСПЛ формуляр.
  • Етап 2. Після заповнення формуляр роздруковується та підписується заявником (форма довіреності підписується представником).
  • Етап 3. До формуляра додаються документи, та все це відправляється поштою в Суд.
  • Етап 4. Заяви, що надходять, спочатку завжди розглядаються Секретаріатом Суду. Вирішується питання про відповідність критеріям прийнятності.
  • Етап 5. Скарзі присвоюється номер, про що заявнику надсилається відповідний лист. Далі відстежувати рух справи можна за номером через пошукову систему ЄСПЛ.

Залежно від категорії скарги розглядаються за схемою:

Розгляд скарги передбачає процедуру комунікації – повідомлення уряду країни-відповідача. Суд просить відповідача надати зауваження/ пояснення за предметом спору. Дані матеріали перенаправляються заявнику. В цілому, виділяється дванадцять тижнів на укладення мирової угоди. Якщо угода не укладається, рішення виносить Суд. Для зручності комунікації між Судом та заявником (представником заявника) використовується сервіс e-листування eComms.

Хто може подати скаргу до ЄСПЛ

Заява приймається від фізичної або юридичної особи, групи осіб або неурядової організації. Не мають права звертатися до цієї інстанції представники держ. органів.

Якщо як крайній захід використовується звернення до ЄСПЛ – умови дотримані. Але перед таким зверненням слід повністю вичерпати всі внутрішньодержавні механізми правового захисту. Йдеться про проходження всіх ступенів системи правосуддя в країні заявника.

У нашій країні вищий орган – Верховний Суд, що закріплюється ст.36 закону №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року. Два ступені нижче – це суд першої інстанції та апеляційний суд.

Строк подачі скарги

Для пред’явлення заяви встановлений термін шість місяців з моменту винесення остаточного внутрішнього судового рішення (для України – постанови Верховного Суду).

Щоб гарантовано дотриматись строку подачі скарги в ЄСПЛ, важливо врахувати нюанси поштової пересилки цього документа. Датою відправлення Суд визначає дату поштового штемпеля, який стоїть на конверті зі скаргою. Рекомендується відправляти документи в Суд рекомендованою поштою.

Що стосується строків розгляду: діяльність ЄСПЛ називають «відкладеним» правосуддям. Максимально короткі терміни розгляду справи складають – 9 місяців. Найбільші терміни – 10 років. В середньому, в залежності від категорії справи, строки розгляду варіюють в межах 3-5 років.

Чи може ЄСПЛ скасувати вирок

Як судова інституція ЄСПЛ ніяк не співвідноситься з національними системами правосуддя. Наприклад, ЄСПЛ не можна розглядати як орган, який стоїть над Верховним Судом нашої країни. Механізм виконання рішень цього міжнародного органу базується на добровільному прийнятті країнами положень Конвенції.

ЄСПЛ не має права скасувати/ змінити вирок або будь-яке інше рішення суду в Україні. Але постанову ЄСПЛ можна розглядати як обґрунтування для перегляду справи на рівні національного правосуддя.

Як дізнатися номер скарги в ЄСПЛ

Номер заяви – ключ до отримання відомостей про стадії розгляду справи. Коли номер загублений або не було отримано лист від ЄСПЛ з даним номером, можна здійснити пошук за прізвищем заявника/ найменуванню організації.

Розглянемо процедуру послідовно:

  1. Від надсилання заяви до її розміщення на ресурсі http://app.echr.coe.int/SOP/ зазвичай проходить близько чотирьох місяців.
  2. Після публікації скарга стає загальнодоступною для пошуку за номером.
  3. Якщо пройшло більш як 4 місяців, і номер не отримано, або якщо номер загублений, слід приступити до його пошуку.
  4. Для пошуку за ПІБ або назвою організації можна використовувати мобільний додаток ЄСПЛ HELP pro (ця функція платна).

Адреса та сайт Європейського суду з прав людини

Поштова адреса для надсилання документів:

European Court of Human Rights

Council of Europe

67075 STRASBOURG CEDEX

FRANCE

Офіційний веб-ресурс:

http://www.echr.coe.int

Доступні сторінки українською та російською мовою.

На веб-сервісі знаходяться всі ключові відомості щодо процедури розгляду скарги цим судовим органом. Важливі посилання:

  1. Тексти Конвенції, Регламенту.
  2. Форма заяви (скарги) для завантаження.
  3. Практичні матеріали (тексти, відео, інфографіка).
  4. Інформація щодо застосування заходів забезпечення.
  5. Корисні документи.

У структуру цифрових ресурсів ЄСПЛ входить база даних HUDOC, де можна ознайомитися з постановами, консультативними висновками, іншими документами Суду.

Українці «люблять» скаржитися в ЄСПЛ не без причини. Цей міжнародний орган забезпечує реальні шанси на захист порушених прав. Але слід чітко усвідомлювати декілька моментів:

1) за наявності помилок в оформленні/ подачі фактів/ некоректності вимог скарга буде визнана неприйнятною;

2) розгляд справ триває в середньому 3-5 років;

3) комунікація з Судом вимагає особливих юридичних навичок, а також знання офіційних мов діловодства цього органу.

Перед подачею заяви бажано неупереджено оцінити свої шанси на успіх. Це здатний зробити лише досвідчений адвокат. Приємний нюанс в разі виграшу – покриття всіх витрат на юриста та інших судових витрат відповідачем (державою). І це крім суми відшкодування моральної шкоди або іншої грошової компенсації.

Комментарии:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підпишись і стеж за свіжими публікаціями